| | |
| самовипаро́вуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | самовипаро́вуватися, самовипаро́вуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самовипаро́вуватиметься | самовипаро́вуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | самовипаро́вується | самовипаро́вуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| самовипаро́вуючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | самовипаро́вувався, самовипаро́вувавсь | самовипаро́вувалися, самовипаро́вувались |
| жін. р. | самовипаро́вувалася, самовипаро́вувалась |
| сер. р. | самовипаро́вувалося, самовипаро́вувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| самовипаро́вувавшись |
