| свинува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | свинува́тий | свинува́та | свинува́те | свинува́ті |
| родовий | свинува́того | свинува́тої | свинува́того | свинува́тих |
| давальний | свинува́тому | свинува́тій | свинува́тому | свинува́тим |
| знахідний | свинува́тий, свинува́того | свинува́ту | свинува́те | свинува́ті, свинува́тих |
| орудний | свинува́тим | свинува́тою | свинува́тим | свинува́тими |
| місцевий | на/у свинува́тому, свинува́тім | на/у свинува́тій | на/у свинува́тому, свинува́тім | на/у свинува́тих |
| [розм.] | ||||