| секуляризо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | секуляризо́ваний | секуляризо́вана | секуляризо́ване | секуляризо́вані |
| родовий | секуляризо́ваного | секуляризо́ваної | секуляризо́ваного | секуляризо́ваних |
| давальний | секуляризо́ваному | секуляризо́ваній | секуляризо́ваному | секуляризо́ваним |
| знахідний | секуляризо́ваний | секуляризо́вану | секуляризо́ване | секуляризо́вані |
| орудний | секуляризо́ваним | секуляризо́ваною | секуляризо́ваним | секуляризо́ваними |
| місцевий | на/у секуляризо́ваному, секуляризо́ванім | на/у секуляризо́ваній | на/у секуляризо́ваному, секуляризо́ванім | на/у секуляризо́ваних |