| | |
| се́рдитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | се́рдитися, се́рдитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | се́рдьмося, се́рдьмось |
| 2 особа | се́рдься | се́рдьтеся, се́рдьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | се́рдитимуся, се́рдитимусь | се́рдитимемося, се́рдитимемось, се́рдитимемся |
| 2 особа | се́рдитимешся | се́рдитиметеся, се́рдитиметесь |
| 3 особа | се́рдитиметься | се́рдитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | се́рджуся, се́рджусь | се́рдимося, се́рдимось, се́рдимся |
| 2 особа | се́рдишся | се́рдитеся, се́рдитесь |
| 3 особа | се́рдиться | се́рдяться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| се́рдячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | се́рдився, се́рдивсь | се́рдилися, се́рдились |
| жін. р. | се́рдилася, се́рдилась |
| сер. р. | се́рдилося, се́рдилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| се́рдившись |
