| | |
| синтезува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | синтезува́тися, синтезува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | синтезува́тиметься | синтезува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | синтезу́ється | синтезу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| синтезу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | синтезува́вся, синтезува́всь | синтезува́лися, синтезува́лись |
| жін. р. | синтезува́лася, синтезува́лась |
| сер. р. | синтезува́лося, синтезува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| синтезува́вшись |
