| сирівце́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сирівце́вий | сирівце́ва | сирівце́ве | сирівце́ві |
| родовий | сирівце́вого | сирівце́вої | сирівце́вого | сирівце́вих |
| давальний | сирівце́вому | сирівце́вій | сирівце́вому | сирівце́вим |
| знахідний | сирівце́вий, сирівце́вого | сирівце́ву | сирівце́ве | сирівце́ві, сирівце́вих |
| орудний | сирівце́вим | сирівце́вою | сирівце́вим | сирівце́вими |
| місцевий | на/у сирівце́вому, сирівце́вім | на/у сирівце́вій | на/у сирівце́вому, сирівце́вім | на/у сирівце́вих |