| сльотяни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сльотяни́й | сльотяна́ | сльотяне́ | сльотяні́ |
| родовий | сльотяно́го | сльотяно́ї | сльотяно́го | сльотяни́х |
| давальний | сльотяно́му | сльотяні́й | сльотяно́му | сльотяни́м |
| знахідний | сльотяни́й, сльотяно́го | сльотяну́ | сльотяне́ | сльотяні́, сльотяни́х |
| орудний | сльотяни́м | сльотяно́ю | сльотяни́м | сльотяни́ми |
| місцевий | на/у сльотяно́му, сльотяні́м | на/у сльотяні́й | на/у сльотяно́му, сльотяні́м | на/у сльотяни́х |
| [розм.] | ||||