| сні́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сні́тий | сні́та | сні́те | сні́ті |
| родовий | сні́того | сні́тої | сні́того | сні́тих |
| давальний | сні́тому | сні́тій | сні́тому | сні́тим |
| знахідний | сні́тий | сні́ту | сні́те | сні́ті |
| орудний | сні́тим | сні́тою | сні́тим | сні́тими |
| місцевий | на/у сні́тому, сні́тім | на/у сні́тій | на/у сні́тому, сні́тім | на/у сні́тих |