| | | | |
| солонкува́тий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | солонкува́тий | солонкува́та | солонкува́те | солонкува́ті |
| родовий | солонкува́того | солонкува́тої | солонкува́того | солонкува́тих |
| давальний | солонкува́тому | солонкува́тій | солонкува́тому | солонкува́тим |
| знахідний | солонкува́тий, солонкува́того | солонкува́ту | солонкува́те | солонкува́ті, солонкува́тих |
| орудний | солонкува́тим | солонкува́тою | солонкува́тим | солонкува́тими |
| місцевий | на/у солонкува́тому, солонкува́тім | на/у солонкува́тій | на/у солонкува́тому, солонкува́тім | на/у солонкува́тих |
