| спа́рений1 – дієприкметник | ||||
| (від: спа”рити) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | спа́рений | спа́рена | спа́рене | спа́рені |
| родовий | спа́реного | спа́реної | спа́реного | спа́рених |
| давальний | спа́реному | спа́реній | спа́реному | спа́реним |
| знахідний | спа́рений, спа́реного | спа́рену | спа́рене | спа́рені, спа́рених |
| орудний | спа́реним | спа́реною | спа́реним | спа́реними |
| місцевий | на/у спа́реному, спа́ренім | на/у спа́реній | на/у спа́реному, спа́ренім | на/у спа́рених |