| | |
| спіши́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (поспішати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | спіши́тися, спіши́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | спіші́мося, спіші́мось, спіші́мся |
| 2 особа | спіши́ся, спіши́сь | спіші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спіши́тимуся, спіши́тимусь | спіши́тимемося, спіши́тимемось, спіши́тимемся |
| 2 особа | спіши́тимешся | спіши́тиметеся, спіши́тиметесь |
| 3 особа | спіши́тиметься | спіши́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | спішу́ся, спішу́сь | спішимо́ся, спішимо́сь, спіши́мся |
| 2 особа | спіши́шся | спішите́ся, спішите́сь |
| 3 особа | спіши́ться | спіша́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| спішачи́сь* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | спіши́вся, спіши́всь | спіши́лися, спіши́лись |
| жін. р. | спіши́лася, спіши́лась |
| сер. р. | спіши́лося, спіши́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| спіши́вшись |
