| сти́чень – іменник чоловічого роду | ||
| (січень) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | сти́чень | сти́чні |
| родовий | сти́чня | сти́чнів |
| давальний | сти́чню, сти́чневі | сти́чням |
| знахідний | сти́чень | сти́чні |
| орудний | сти́чнем | сти́чнями |
| місцевий | на/у сти́чні, сти́чню | на/у сти́чнях |
| кличний | сти́чню | сти́чні |
| [рідко] |