| | |
| сторожи́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | сторожи́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | сторожі́мо, сторожі́м |
| 2 особа | сторожи́ | сторожі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сторожи́тиму | сторожи́тимемо, сторожи́тимем |
| 2 особа | сторожи́тимеш | сторожи́тимете |
| 3 особа | сторожи́тиме | сторожи́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | сторожу́ | сторожимо́, сторожи́м |
| 2 особа | сторожи́ш | сторожите́ |
| 3 особа | сторожи́ть | сторожа́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| сторожачи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | сторожи́в | сторожи́ли |
| жін. р. | сторожи́ла |
| сер. р. | сторожи́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| сторожи́вши |
