| | |
| строкува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | строкува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | строку́ймо |
| 2 особа | строку́й | строку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | строкува́тиму | строкува́тимемо, строкува́тимем |
| 2 особа | строкува́тимеш | строкува́тимете |
| 3 особа | строкува́тиме | строкува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | строку́ю | строку́ємо, строку́єм |
| 2 особа | строку́єш | строку́єте |
| 3 особа | строку́є | строку́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| строку́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | строкува́в | строкува́ли |
| жін. р. | строкува́ла |
| сер. р. | строкува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| строкува́вши |
