| стукітли́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | стукітли́вий | стукітли́ва | стукітли́ве | стукітли́ві |
| родовий | стукітли́вого | стукітли́вої | стукітли́вого | стукітли́вих |
| давальний | стукітли́вому | стукітли́вій | стукітли́вому | стукітли́вим |
| знахідний | стукітли́вий, стукітли́вого | стукітли́ву | стукітли́ве | стукітли́ві, стукітли́вих |
| орудний | стукітли́вим | стукітли́вою | стукітли́вим | стукітли́вими |
| місцевий | на/у стукітли́вому, стукітли́вім | на/у стукітли́вій | на/у стукітли́вому, стукітли́вім | на/у стукітли́вих |