судовопсихіатри́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | судовопсихіатри́чний | судовопсихіатри́чна | судовопсихіатри́чне | судовопсихіатри́чні |
родовий | судовопсихіатри́чного | судовопсихіатри́чної | судовопсихіатри́чного | судовопсихіатри́чних |
давальний | судовопсихіатри́чному | судовопсихіатри́чній | судовопсихіатри́чному | судовопсихіатри́чним |
знахідний | судовопсихіатри́чний | судовопсихіатри́чну | судовопсихіатри́чне | судовопсихіатри́чні |
орудний | судовопсихіатри́чним | судовопсихіатри́чною | судовопсихіатри́чним | судовопсихіатри́чними |
місцевий | на/у судовопсихіатри́чному, судовопсихіатри́чнім | на/у судовопсихіатри́чній | на/у судовопсихіатри́чному, судовопсихіатри́чнім | на/у судовопсихіатри́чних |