| сукуле́нтний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | сукуле́нтний | сукуле́нтна | сукуле́нтне | сукуле́нтні |
| родовий | сукуле́нтного | сукуле́нтної | сукуле́нтного | сукуле́нтних |
| давальний | сукуле́нтному | сукуле́нтній | сукуле́нтному | сукуле́нтним |
| знахідний | сукуле́нтний | сукуле́нтну | сукуле́нтне | сукуле́нтні |
| орудний | сукуле́нтним | сукуле́нтною | сукуле́нтним | сукуле́нтними |
| місцевий | на/у сукуле́нтному, сукуле́нтнім | на/у сукуле́нтній | на/у сукуле́нтному, сукуле́нтнім | на/у сукуле́нтних |