сі́дальце – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | сі́дальце | сі́дальця |
родовий | сі́дальця | сі́далець |
давальний | сі́дальцю | сі́дальцям |
знахідний | сі́дальце | сі́дальця |
орудний | сі́дальцем | сі́дальцями |
місцевий | на/у сі́дальці, сі́дальцю | на/у сі́дальцях |
кличний | сі́дальце* | сі́дальця* |