сіди́й – прикметник | ||||
(сивий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | сіди́й | сіда́ | сіде́ | сіді́ |
родовий | сідо́го | сідо́ї | сідо́го | сіди́х |
давальний | сідо́му | сіді́й | сідо́му | сіди́м |
знахідний | сіди́й, сідо́го | сіду́ | сіде́ | сіді́, сіди́х |
орудний | сіди́м | сідо́ю | сіди́м | сіди́ми |
місцевий | на/у сідо́му, сіді́м | на/у сіді́й | на/у сідо́му, сіді́м | на/у сіди́х |
[рідко, вживається переважно у фразеологізмі] |