тихові́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тихові́йний | тихові́йна | тихові́йне | тихові́йні |
родовий | тихові́йного | тихові́йної | тихові́йного | тихові́йних |
давальний | тихові́йному | тихові́йній | тихові́йному | тихові́йним |
знахідний | тихові́йний | тихові́йну | тихові́йне | тихові́йні |
орудний | тихові́йним | тихові́йною | тихові́йним | тихові́йними |
місцевий | на/у тихові́йному, тихові́йнім | на/у тихові́йній | на/у тихові́йному, тихові́йнім | на/у тихові́йних |
[рідко] |