| | |
| тихоми́рити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | тихоми́рити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | тихоми́рмо |
| 2 особа | тихоми́р | тихоми́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тихоми́ритиму | тихоми́ритимемо, тихоми́ритимем |
| 2 особа | тихоми́ритимеш | тихоми́ритимете |
| 3 особа | тихоми́ритиме | тихоми́ритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | тихоми́рю | тихоми́римо, тихоми́рим |
| 2 особа | тихоми́риш | тихоми́рите |
| 3 особа | тихоми́рить | тихоми́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| тихоми́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | тихоми́рив | тихоми́рили |
| жін. р. | тихоми́рила |
| сер. р. | тихоми́рило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| тихоми́ривши |
