Результати пошуку слова: Зморшка

З півночі повернувся він спокійним, навіть строгим чоловіком, обкиданим зморшками і обсіяним сивиною; повернувся грамотним, з чималим досвідом підпільника, більшовиком. побілілими, безкровними, що аж зморшками взялися, устами Марков цілує Горицвіта і, притуляючи до грудей сповиту поранену руку, прямує луговою стежкою до хат.

Чоло зрiзане глибокими двома на всю ширину зморшками i двома меншими, над бровами. Те вiчно зi зморшками, високе чоло, тi яснi, чистi, поважнi очi, той владний, горбатий нiс. Он мати горне до лона свою дитину, а великi сльозини витiкають з її очей i котяться глибокими зморшками до.

На його високому, злегка похилому назад лобі, між зламами темно-русих брів, залягла глибока зморшка, а на очі упала сумна тінь. Його суворе обличчя подобрішало, між бровами розійшлася глибока зморшка. Між запиленими бровами різко прокреслилася глибока зморшка. Між густими темно-русими бровами зійшлася туга зморшка.

побачив губи, що тремтіли, і побачив дві сльози в глибоких зморшках. а руки його костеніли, бралися тремтінням, дрож передавалася мені, поет немовби влізав у мою душу своїм тремтінням, очима, що сльозилися, чорнотою у двох повздовжних зморшках на лиці, посинілими губами.

Він повернув високочоле, сповнене суворої рішучості обличчя, пооране зморшками роздумів і волі, від приладів до інших статуй, ніби несподівано зібрався сказати своїм товаришам щось дуже важливе. Висунувшись із-за і пульта машини, інженер-обчислювач примружився в ніжній і усмішці, що лукавими зморшками поорала його худе обличчя.

бга́нка – іменник жіночого роду (зморшка або складка на чомусь) відмінок однина множина називний бга́нка бга́нки родовий бга́нки бга́нок давальний бга́нці бга́нкам знахідний бга́нку бга́нки орудний бга́нкою бга́нками місцевий на/у бга́нці на/у бга́нках кличний бга́нко* бга́нки* [розм.]

А коли до вас прийде старість, коли ваше обличчя змарніє і вкриється зморшками, коли думки зорють вам чоло борознами і пристрасть опече уста гидким вогнем, ви з жахом це відчуєте. І зараз, на згадку про те, його брови стяглись, аж глибока зморшка пролягла між ними. Увесь у зморшках, вимарнілий, аж погляд вернуло.

Коротко підстрижене сиве волосся, спалена сонцем, покарбована глибокими, наче шрами, зморшками потилиця. Я працюю, тобто… працював із Гібаряном… Худе Сарторіусове обличчя, все покарбоване вертикальними зморшками,- такий з вигляду, певне, був Дон Кіхот,- нічого не відбивало.