топоре́ць – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | топоре́ць | топорці́ |
родовий | топорця́ | топорці́в |
давальний | топорцю́, топорце́ві | топорця́м |
знахідний | топоре́ць | топорці́ |
орудний | топорце́м | топорця́ми |
місцевий | на/у топорці́, топорцю́ | на/у топорця́х |
кличний | топорцю́* | топорці́* |