| | |
| торжествува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | торжествува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | торжеству́ймо |
| 2 особа | торжеству́й | торжеству́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | торжествува́тиму | торжествува́тимемо, торжествува́тимем |
| 2 особа | торжествува́тимеш | торжествува́тимете |
| 3 особа | торжествува́тиме | торжествува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | торжеству́ю | торжеству́ємо, торжеству́єм |
| 2 особа | торжеству́єш | торжеству́єте |
| 3 особа | торжеству́є | торжеству́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| торжеству́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | торжествува́в | торжествува́ли |
| жін. р. | торжествува́ла |
| сер. р. | торжествува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| торжествува́вши |
