тузлу́ковий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | тузлу́ковий | тузлу́кова | тузлу́кове | тузлу́кові |
родовий | тузлу́кового | тузлу́кової | тузлу́кового | тузлу́кових |
давальний | тузлу́ковому | тузлу́ковій | тузлу́ковому | тузлу́ковим |
знахідний | тузлу́ковий | тузлу́кову | тузлу́кове | тузлу́кові |
орудний | тузлу́ковим | тузлу́ковою | тузлу́ковим | тузлу́ковими |
місцевий | на/у тузлу́ковому, тузлу́ковім | на/у тузлу́ковій | на/у тузлу́ковому, тузлу́ковім | на/у тузлу́кових |