тургу́н – іменник чоловічого роду | ||
(естрагон) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | тургу́н | |
родовий | тургуну́ | |
давальний | тургуну́, тургуно́ві | |
знахідний | тургу́н | |
орудний | тургуно́м | |
місцевий | на/у тургуні́, по тургуну́ | |
кличний | тургу́не* | |
[діал.] |