| уберегти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уберегти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убережі́мо, убережі́м | |
| 2 особа | убережи́ | убережі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убережу́ | убережемо́, убереже́м |
| 2 особа | убереже́ш | убережете́ |
| 3 особа | убереже́ | убережу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | убері́г | уберегли́ |
| жін.р. | уберегла́ | |
| сер.р. | уберегло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убері́гши | ||