| | |
| убира́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (одягати кого-небудь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | убира́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | убира́ймо |
| 2 особа | убира́й | убира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убира́тиму | убира́тимемо, убира́тимем |
| 2 особа | убира́тимеш | убира́тимете |
| 3 особа | убира́тиме | убира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | убира́ю | убира́ємо, убира́єм |
| 2 особа | убира́єш | убира́єте |
| 3 особа | убира́є | убира́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| убира́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | убира́в | убира́ли |
| жін. р. | убира́ла |
| сер. р. | убира́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| убира́вши |
