| уби́тий1 – дієприкметник | ||||
| (загиблий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | уби́тий | уби́та | уби́те | уби́ті |
| родовий | уби́того | уби́тої | уби́того | уби́тих |
| давальний | уби́тому | уби́тій | уби́тому | уби́тим |
| знахідний | уби́тий, уби́того | уби́ту | уби́те | уби́ті, уби́тих |
| орудний | уби́тим | уби́тою | уби́тим | уби́тими |
| місцевий | на/в уби́тому, уби́тім | на/в уби́тій | на/в уби́тому, уби́тім | на/в уби́тих |