| | |
| ув’яза́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (включитися, втрутитися в якусь дію) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ув’яза́тися, ув’яза́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ув’яжі́мося, ув’яжі́мось, ув’яжі́мся |
| 2 особа | ув’яжи́ся, ув’яжи́сь | ув’яжі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ув’яжу́ся, ув’яжу́сь | ув’я́жемося, ув’я́жемось, ув’я́жемся |
| 2 особа | ув’я́жешся | ув’я́жетеся, ув’я́жетесь |
| 3 особа | ув’я́жеться | ув’я́жуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ув’яза́вся, ув’яза́всь | ув’яза́лися, ув’яза́лись |
| жін.р. | ув’яза́лася, ув’яза́лась |
| сер.р. | ув’яза́лося, ув’яза́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ув’яза́вшись |
