| | |
| увілля́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | увілля́тися, увілля́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увілля́ймося, увілля́ймось |
| 2 особа | увілля́йся, увілля́йсь | увілля́йтеся, увілля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увілля́юся, увілля́юсь | увілля́ємося, увілля́ємось, увілля́ємся |
| 2 особа | увілля́єшся | увілля́єтеся, увілля́єтесь |
| 3 особа | увілля́ється | увілля́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | увілля́вся, увілля́всь | увілля́лися, увілля́лись |
| жін.р. | увілля́лася, увілля́лась |
| сер.р. | увілля́лося, увілля́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| увілля́вшись |
