| увірва́тися1 – дієслово доконаного виду | ||
| (відокремитися) | ||
| Інфінітив | увірва́тися, увірва́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увірві́мося, увірві́мось, увірві́мся | |
| 2 особа | увірви́ся, увірви́сь | увірві́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увірву́ся, увірву́сь | увірвемо́ся, увірвемо́сь, увірве́мся |
| 2 особа | увірве́шся | увірвете́ся, увірвете́сь |
| 3 особа | увірве́ться | увірву́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увірва́вся, увірва́всь | увірва́лися, увірва́лись |
| жін.р. | увірва́лася, увірва́лась | |
| сер.р. | увірва́лося, увірва́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увірва́вшись | ||