| | |
| уві́чнюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уві́чнюватися, уві́чнюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уві́чнюймося, уві́чнюймось |
| 2 особа | уві́чнюйся, уві́чнюйсь | уві́чнюйтеся, уві́чнюйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уві́чнюватимуся, уві́чнюватимусь | уві́чнюватимемося, уві́чнюватимемось, уві́чнюватимемся |
| 2 особа | уві́чнюватимешся | уві́чнюватиметеся, уві́чнюватиметесь |
| 3 особа | уві́чнюватиметься | уві́чнюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уві́чнююся, уві́чнююсь | уві́чнюємося, уві́чнюємось, уві́чнюємся |
| 2 особа | уві́чнюєшся | уві́чнюєтеся, уві́чнюєтесь |
| 3 особа | уві́чнюється | уві́чнюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уві́чнюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уві́чнювався, уві́чнювавсь | уві́чнювалися, уві́чнювались |
| жін. р. | уві́чнювалася, уві́чнювалась |
| сер. р. | уві́чнювалося, уві́чнювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уві́чнювавшись |
