| | |
| уда́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уда́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уда́влюймо |
| 2 особа | уда́влюй | уда́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уда́влюватиму | уда́влюватимемо, уда́влюватимем |
| 2 особа | уда́влюватимеш | уда́влюватимете |
| 3 особа | уда́влюватиме | уда́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уда́влюю | уда́влюємо, уда́влюєм |
| 2 особа | уда́влюєш | уда́влюєте |
| 3 особа | уда́влює | уда́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уда́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уда́влював | уда́влювали |
| жін. р. | уда́влювала |
| сер. р. | уда́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| уда́влюваний |
| Безособова форма |
| уда́влювано |
| Дієприслівник |
| уда́влювавши |
