| | | | |
| удержа́влюваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | удержа́влюваний | удержа́влювана | удержа́влюване | удержа́влювані |
| родовий | удержа́влюваного | удержа́влюваної | удержа́влюваного | удержа́влюваних |
| давальний | удержа́влюваному | удержа́влюваній | удержа́влюваному | удержа́влюваним |
| знахідний | удержа́влюваний, удержа́влюваного | удержа́влювану | удержа́влюване | удержа́влювані, удержа́влюваних |
| орудний | удержа́влюваним | удержа́влюваною | удержа́влюваним | удержа́влюваними |
| місцевий | на/в удержа́влюваному, удержа́влюванім | на/в удержа́влюваній | на/в удержа́влюваному, удержа́влюванім | на/в удержа́влюваних |
