| умина́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (робитися м’яким; з’їдатися зі смаком, швидко) | ||
| Інфінітив | умина́тися, умина́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | умина́тиметься | умина́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | умина́ється | умина́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| умина́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | умина́вся, умина́всь | умина́лися, умина́лись |
| жін. р. | умина́лася, умина́лась | |
| сер. р. | умина́лося, умина́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| умина́вшись | ||