умі́ння – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | умі́ння | умі́ння |
родовий | умі́ння | умі́нь |
давальний | умі́нню | умі́нням |
знахідний | умі́ння | умі́ння |
орудний | умі́нням | умі́ннями |
місцевий | на/в умі́нні, умі́нню | на/в умі́ннях |
кличний | умі́ння* | умі́ння* |