| | |
| уосо́блюватися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уосо́блюватися, уосо́блюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уосо́блюватиметься | уосо́блюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | уосо́блюється | уосо́блюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уосо́блюючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уосо́блювався, уосо́блювавсь | уосо́блювалися, уосо́блювались |
| жін. р. | уосо́блювалася, уосо́блювалась |
| сер. р. | уосо́блювалося, уосо́блювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уосо́блювавшись |
