упи́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | упи́тий | упи́та | упи́те | упи́ті |
родовий | упи́того | упи́тої | упи́того | упи́тих |
давальний | упи́тому | упи́тій | упи́тому | упи́тим |
знахідний | упи́тий, упи́того | упи́ту | упи́те | упи́ті, упи́тих |
орудний | упи́тим | упи́тою | упи́тим | упи́тими |
місцевий | на/в упи́тому, упи́тім | на/в упи́тій | на/в упи́тому, упи́тім | на/в упи́тих |