| | |
| ура́дуватися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (зрадіти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ура́дуватися, ура́дуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ура́дуймося, ура́дуймось |
| 2 особа | ура́дуйся, ура́дуйсь | ура́дуйтеся, ура́дуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ура́дуюся, ура́дуюсь | ура́дуємося, ура́дуємось, ура́дуємся |
| 2 особа | ура́дуєшся | ура́дуєтеся, ура́дуєтесь |
| 3 особа | ура́дується | ура́дуються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | ура́дувався, ура́дувавсь | ура́дувалися, ура́дувались |
| жін.р. | ура́дувалася, ура́дувалась |
| сер.р. | ура́дувалося, ура́дувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ура́дувавшись |
