| уставля́тися1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (невідривно дивитися якийсь час) | ||
| Інфінітив | уставля́тися, уставля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уставля́ймося, уставля́ймось | |
| 2 особа | уставля́йся, уставля́йсь | уставля́йтеся, уставля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уставля́тимуся, уставля́тимусь | уставля́тимемося, уставля́тимемось, уставля́тимемся |
| 2 особа | уставля́тимешся | уставля́тиметеся, уставля́тиметесь |
| 3 особа | уставля́тиметься | уставля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уставля́юся, уставля́юсь | уставля́ємося, уставля́ємось, уставля́ємся |
| 2 особа | уставля́єшся | уставля́єтеся, уставля́єтесь |
| 3 особа | уставля́ється | уставля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уставля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уставля́вся, уставля́всь | уставля́лися, уставля́лись |
| жін. р. | уставля́лася, уставля́лась | |
| сер. р. | уставля́лося, уставля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уставля́вшись | ||