| | |
| усто́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | усто́юватися, усто́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усто́юватиметься | усто́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | усто́юється | усто́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| усто́юючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | усто́ювався, усто́ювавсь | усто́ювалися, усто́ювались |
| жін. р. | усто́ювалася, усто́ювалась |
| сер. р. | усто́ювалося, усто́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| усто́ювавшись |
