| | | | |
| усуспі́льнений1 – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | усуспі́льнений | усуспі́льнена | усуспі́льнене | усуспі́льнені |
| родовий | усуспі́льненого | усуспі́льненої | усуспі́льненого | усуспі́льнених |
| давальний | усуспі́льненому | усуспі́льненій | усуспі́льненому | усуспі́льненим |
| знахідний | усуспі́льнений | усуспі́льнену | усуспі́льнене | усуспі́льнені |
| орудний | усуспі́льненим | усуспі́льненою | усуспі́льненим | усуспі́льненими |
| місцевий | на/в усуспі́льненому, усуспі́льненім | на/в усуспі́льненій | на/в усуспі́льненому, усуспі́льненім | на/в усуспі́льнених |
