| | |
| утелю́щитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утелю́щитися, утелю́щитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утелю́щмося, утелю́щмось |
| 2 особа | утелю́щся | утелю́щтеся, утелю́щтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утелю́щуся, утелю́щусь | утелю́щимося, утелю́щимось, утелю́щимся |
| 2 особа | утелю́щишся | утелю́щитеся, утелю́щитесь |
| 3 особа | утелю́щиться | утелю́щаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | утелю́щився, утелю́щивсь | утелю́щилися, утелю́щились |
| жін.р. | утелю́щилася, утелю́щилась |
| сер.р. | утелю́щилося, утелю́щилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утелю́щившись |
