| утрудни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | утрудни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | утрудні́мо, утрудні́м | |
| 2 особа | утрудни́ | утрудні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | утрудню́ | утруднимо́, утрудни́м |
| 2 особа | утрудни́ш | утрудните́ |
| 3 особа | утрудни́ть | утрудня́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | утрудни́в | утрудни́ли |
| жін.р. | утрудни́ла | |
| сер.р. | утрудни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| утру́днений | ||
| Безособова форма | ||
| утру́днено | ||
| Дієприслівник | ||
| утрудни́вши | ||