| | |
| утру́днюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утру́днюватися, утру́днюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | утру́днюватиметься | утру́днюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | утру́днюється | утру́днюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утру́днюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утру́днювався, утру́днювавсь | утру́днювалися, утру́днювались |
| жін. р. | утру́днювалася, утру́днювалась |
| сер. р. | утру́днювалося, утру́днювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утру́днювавшись |
