| | |
| уту́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | уту́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | уту́люймо |
| 2 особа | уту́люй | уту́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уту́люватиму | уту́люватимемо, уту́люватимем |
| 2 особа | уту́люватимеш | уту́люватимете |
| 3 особа | уту́люватиме | уту́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | уту́люю | уту́люємо, уту́люєм |
| 2 особа | уту́люєш | уту́люєте |
| 3 особа | уту́лює | уту́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| уту́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | уту́лював | уту́лювали |
| жін. р. | уту́лювала |
| сер. р. | уту́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| уту́лювавши |
