| уту́питися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уту́питися, уту́питись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уту́пмося, уту́пмось | |
| 2 особа | уту́пся | уту́птеся, уту́птесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уту́плюся, уту́плюсь | уту́пимося, уту́пимось, уту́пимся |
| 2 особа | уту́пишся | уту́питеся, уту́питесь |
| 3 особа | уту́питься | уту́пляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уту́пився, уту́пивсь | уту́пилися, уту́пились |
| жін.р. | уту́пилася, уту́пилась | |
| сер.р. | уту́пилося, уту́пилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уту́пившись | ||