| уцілува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | уцілува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уцілу́ймо | |
| 2 особа | уцілу́й | уцілу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уцілу́ю | уцілу́ємо, уцілу́єм |
| 2 особа | уцілу́єш | уцілу́єте |
| 3 особа | уцілу́є | уцілу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уцілува́в | уцілува́ли |
| жін.р. | уцілува́ла | |
| сер.р. | уцілува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| уціло́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| уціло́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| уцілува́вши | ||