| ущасли́витися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ущасли́витися, ущасли́витись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ущасли́вмося, ущасли́вмось | |
| 2 особа | ущасли́вся | ущасли́втеся, ущасли́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ущасли́влюся, ущасли́влюсь | ущасли́вимося, ущасли́вимось, ущасли́вимся |
| 2 особа | ущасли́вишся | ущасли́витеся, ущасли́витесь |
| 3 особа | ущасли́виться | ущасли́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ущасли́вився, ущасли́вивсь | ущасли́вилися, ущасли́вились |
| жін.р. | ущасли́вилася, ущасли́вилась | |
| сер.р. | ущасли́вилося, ущасли́вилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ущасли́вившись | ||